Можливості та виклики для українських ливарників

10.06.15

imagenewУ 2014 році експорт української ливарної продукції з чорних металів склав 69 млн. дол., що на 28 млн. дол. або 29% менше, ніж роком раніше. При цьому близько 93% поставок прямувало в Росію, тоді як на ЄС припадало всього лише 1%. Таку інформацію озвучив директор Укрпромзовнішекспертизи на семінарі «Експорт литва в ЄС: можливості, ризики, бар’єри», який відбувся в Києві 9 червня.

Незважаючи на стабільно високу питому вага поставок литва в Росію, можливості українських експортерів з відвантаження ливарної продукції на даний напрямок істотно знижуються. «Негативні тенденції попиту на українське литва в Росії спостерігалися давно, що обумовлено не стільки військовим конфліктом, скільки системною політикою імпортозаміщення, яка активно реалізується нашим північним сусідом, – пояснює Володимир Власюк. – Тому поставки в Росію скорочувалися б незалежно від розвитку політичних відносин».

Альтернативою російському ринку може стати ЄС, який щорічно споживає тільки імпортного литва на 5,4 млрд. дол. При цьому 1,7 млрд. дол. це зовнішній імпорт із-за меж європейського союзу. Ключовими постачальниками литва на даному ринку і основними конкурентами України є Китай (18% від загальних імпортних поставок), Німеччина (14%) і Франція (9%). Також великими постачальниками литва із-за меж ЄС (крім Китаю) є Індія (6%) і Туреччина (3%).

Александер Маркус (делегат німецької економіки в Україні), який у своїй доповіді «Виклики та можливості для українських підприємств у Німеччині» вказав на вже існуючий експорт автокомплектуючих та продукції машинобудування на німецький ринок, досить оптимістично бачить можливості українських ливарних компаній при поставках на ринок ЄС. «Це питання вартості, якості і термінів поставок, – повідомив пан Маркус. – При правильній організації процесу експорту та відповідності вимогам до якості українські компанії цілком можуть скласти конкуренцію європейським виробникам». Тези Александера Маркуса підтвердив Євген Желєзняков, генеральний директор Таврійської ливарної компанії «Талко», яка вже тривалий час успішно поставляє литво в Німеччину. «Процес виходу на європейський ринок був тривалим і трудомістким, – коментує Є. Железняков, – проте зараз ми маємо стабільні замовлення від німецьких партнерів. При цьому ми повністю незалежні від російського ринку».

«Незважаючи на наявність в ЄС досить привабливої ніші для українських виробників литва, вихід на європейський ринок вимагає значних витрат часу і зусиль, – коментує Володимир Власюк. – Зокрема, основною перешкодою є технічна відсталість багатьох ливарних підприємств, що тягне за собою нездатність відповідати вимогам до якості продукції. Другорядними перепонами є відсутність знання європейського ринку, технічні бар’єри в стандартизації, недостатність фінансових інструментів підтримки експорту та незадовільне організаційне сприяння українському експорту за кордоном з боку держави».

Таким чином, вихід українських ливарників на закордонні ринки пов’язаний зі значними труднощами. Однак наявність ємного ринку, активний розвиток машинобудівної галузі Європи та зняття частини обмежень експорту українських товарів до Євросоюзу створює можливості для переорієнтації українських ливарників за умови модернізації та наполегливого просування продукції на європейському напрямку.