В Україні є потенціал для розвитку експорту ягідної продукції.

Вирощування ягід залишається одним з найбільш перспективних напрямків аграрного ринку України. Український експорт ягідної продукції протягом 2010-2015 рр. збільшився на 9 млн. дол. – до 12,5 млн. дол. в 2015 р. Більшу частину експорту складають заморожені ягоди – виручка від реалізації склала 9,4 млн. дол. в 2015 р., на другому місці свіжі ягоди – 3,1 млн. дол.

На думку заступника директора ДП «Укрпромзовнішекспертиза» Поважнюка Сергія, основна частка вироблених в Україні ягід (~ 80%) споживається безпосередньо домогосподарствами, і не постачається на ринок. У той же час обсяги експорту незначні і в 2015р. склали всього 615 тонн. При цьому врожайність ягідних культур в Україні на 7-20% нижче, ніж, наприклад, у сусідній Польщі. Це пояснюється незначною часткою вирощування нових високопродуктивних сортів в Україні.

Проте, в Україні є потенціал для розвитку експорту ягідної продукції. Країна має конкурентні переваги у вирощуванні трудомістких ягідних культур таких як: чорниця, ожина, лохина, малина. Саме ці ягоди є основним продуктом для експорту в країни Європейського Союзу.

До основних країн-споживачів українських свіжих ягід відносяться Польща (1,6 млн. дол.) і Нідерланди (1,3 млн. дол.). Що стосується заморожених ягід, то Україна експортує: в Польщу (3,4 млн. дол.), Німеччину (1,0 млн. дол.), Австрію (0,7 млн. дол.), Нідерланди (0,5 млн. дол.), Францію (0,4 млн. дол.).

Як зазначив експерт «Укрпромзовнішекспертиза» Микола Мостовяк в своїй доповіді «Перспективні ринкові ніші для експорту ягідної продукції», – Основними конкурентними перевагами українських виробників ягід на ринку ЄС є: короткий термін доставки; сприятливі кліматичні умови для виробництва більшості видів ягід; низька вартість робочої сили і низька ймовірність підвищення заробітної плати в короткостроковій і середньостроковій перспективі; потенціал для збільшення поставок на європейські експортні ринки після вступу в силу Угоди про асоціацію з ЄС. Поряд з перевагами ринку ЄС існують певні перешкоди для українських експортерів: висока конкуренція; «Приватні стандарти», що діють незалежно від офіційних вимог ЄС; виробник розміщує товар на ринку за принципом «менше контролю – більше відповідальності»; застарілість виробничих фондів і не оптимальність бізнес моделі.