Ми не можемо і не повинні нехтувати простими способами створення доданої вартості

15.03.16

SmilingDirector“Ми не можемо і не повинні нехтувати простими способами створення доданої вартості”, – вважає Володимир Власюк, голова комітету з промислової модернізації при Торгово-промисловій палаті України”

Які цілі та завдання новоствореного комітету, який ви очолили?

– Активізувати зусилля громадянського суспільства в питаннях впровадження політики економічного зростання за допомогою модернізації промисловості. Для цього комітет розраховує використовувати бренд ТПП України як організації, що має високий статус в світі, і домогтися впровадження інституцій та інструментів для промислової модернізації, які працюють у всьому світі, але до сих пір не впроваджені в Україні. Зокрема, такі, як експортні переробні зони, технопарки, агентства з підтримки експорту, банк розвитку, агентство із залучення інвестицій та ін.

Хто входить до складу комітету?

– Представники бізнесу. Зокрема, компанії, діяльність яких полягає у наукових розробках, і компанії, які вже інвестували в розвиток бізнесу. Також до складу комітету увійшли експерти з питань промислового розвитку.

– Який план роботи комітету і очікувані результати в 2016 р.?

– У першу чергу будуть вирішуватися практичні питання: підготовка фахівців робочих спеціальностей для бізнесу, спрощення підключення до електромереж, вдосконалення законопроекту про індустріальні парки, створення інструментів для стимулювання перспективного товаровиробництва і багато іншого. Напрацювання комітету будуть впроваджуватися в ряді рішень, важливих для бізнесу, ще в цьому році.

— Якими будуть перші кроки комітету?

— Крім розгляду запланованих питань комітет має намір організувати співпрацю з іншими спільнотами для підтримки необхідних бізнесу рішень. Комітет повинен встановити контакт з тими, хто приймає рішення в законодавчій і виконавчій гілках влади, а також інформувати бізнес-співтовариство про свою діяльність.

— У чому головна відмінність вашого комітету від уже діючих консультативно-дорадчих органів подібного роду?

— Комітет претендує на роль майданчика для вироблення професійних рішень.

— Яким чином рішення комітету будуть втілюватися в життя?

— Комітет буде працювати через тих, хто уповноважений приймати рішення, зокрема через профільні комітети Верховної Ради, Міністерство економічного розвитку і торгівлі, Міністерство енергетики та вугільної промисловості, Міністерство інфраструктури. Для цього відповідальні особи будуть запрошені до участі в роботі комітету. Передбачається, що напрацювання комітету повинні зацікавити посадових осіб, які приймають рішення в нашій країні. Також будуть задіяні потужності ТПП з адвокації рішень, необхідних бізнесу.

— Кого з представників реального бізнесу плануєте залучити до роботи в комітеті?

— Участь в роботі комітету – добровільна волонтерська діяльність. Грунтується вона на енергії людей, які бажають змінити негативні тренди в економіці, розвивати власний бізнес, отримувати інструменти підтримки. Список компаній залишається відкритим.

— Як уявляє собі комітет модернізацію вітчизняної промисловості?

— Не існує єдиного методу, застосування якого відразу ж змінило б ситуацію в країні. Необхідні комплексні рішення. Звичайно, це становлення економічних свобод і захист власності. Однак для цього необхідні зусилля громадянського суспільства, “фрагментом” якого є комітет. Також слід активно проводити політику по залученню інвестицій. Важливо також спрощення процедур реєстрації при веденні бізнесу, доступу до інфраструктури і фінансових ресурсів. Необхідно заснувати також багато освітніх програм, які розвивали б підприємницькі навички і давали знання про бізнес-процесах.

— Якою мірою ваше бачення узгоджується з позицією світових економістів щодо четвертої промислової революції?

— В основі четвертої промислової революції лежить людський капітал. Наші підходи передбачають побудову відкритої конкурентоспроможної економіки, яка повинна прийти на зміну рентної-сировинної моделі (базується на експорті руди, металів, зерна). Економіка, побудована на старих схемах, вимагає демонтажу. Четверта промислова революція ґрунтується на відкритій конкурентній економіці. Одними з її ознак є швидка розробка і впровадження наукових рішень. В Україні поступово “дозрівають” такі процеси, але ми не можемо і не повинні нехтувати простішими способами створення доданої вартості (переробка зерна на борошно або корму для тваринництва, металопрокату – в труби або металовироби, а титанової губки – в титанові злитки або вироби).

— Ви поділяєте погляди вітчизняних реформаторів про необхідність кардинальної модернізації промисловості, наприклад, таких їхніх представників, як голова Комітету ВР з питань промисловості та підприємництва Віктор Галасюк?

— Комітет, який очолює Віктор Галасюк, – це об’єднання депутатів, а комітет ТПП – об’єднання бізнесу. Ми плануємо обов’язково співпрацювати з Комітетом ВР з питань промислової політики і підприємництва. Більш того, сподіваємося збагатити арсенал парламентського Комітету нашими розробками і забезпечити синергію в просуванні необхідних для розвитку бізнесу рішень. Реформи – це вивільнення енергії суспільства для економічної діяльності. При цьому важливими є захист прав власності і економічні свободи. Економічно активні громадянин повинен мати рівні можливості доступу до ресурсів та ринків. За цим основним питанням розбіжностей серед тих, хто хоче побудувати нову промисловість в Україні, немає.

Источник: газета «Бизнес»