Зростання імпорту борошна і круп в ЄС дає надію українським експортерам
Україна має ряд вагомих конкурентних переваг у виробництві борошна і круп.
Український експорт борошна і круп протягом 2010-2015 рр. збільшився на 57% – до 159,2 млн. дол. в 2015 р. Істотний приріст зовнішніх поставок стався в сегменті борошна – в 2,6 рази (до 69,9 млн. дол.) і висівок – в 1,5 рази (до 61,3 млн. дол.) в 2015 р. Поставки круп і продуктів із зерна для сніданків навпаки знизилися на 37% (7,5 млн. дол.) і на 20% (20,4 млн. дол.) відповідно.
«Перспективним і стратегічно важливим для українських експортерів борошномельної та круп’яної продукції є ринок Європейського Союзу через наявність значного імпортного попиту», – зазначив у своєму виступі директор ДП «Укрпромзовнішекспертиза» Власюк Володимир. Так, імпорт борошна в ЄС в 2015 р. склав 1,1 млрд. євро, в т.ч. зовнішній імпорт – 0,91 млрд. євро (8%). У товарній структурі зовнішнього імпорту переважає овочеве (217 млн. євро) і пшеничне борошно (23 млн. євро). Основними покупцями борошномельної продукції в ЄС є Великобританія (20 млн. євро), Німеччина (18 млн. євро), Франція (11 млн. євро) і Австрія (9 млн. євро). Традиційно, країнами-постачальниками борошна в Євросоюз є: США (16 млн. євро), Туреччина (11 млн. євро), Індія (9 млн. євро) і Перу (8 млн. євро). Питома вага України в зовнішньому імпорті в 2015 р. складала лише 0,6%.
Значна імпортна ніша є не єдиним фактором, який може сприяти нарощуванню борошномельної та круп’яної продукції в ЄС. Україна має ряд вагомих конкурентних переваг у виробництві окремих видів борошна і круп. До таких продуктів відносяться готове оброблене зерно (крім пластівців); готові харчові продукти, отримані шляхом здуття або смаження зерна зернових культур або зернових продуктів, пшеничне борошно, висівки зерна, зернових культур.
Темпи зростання зовнішнього імпорту продуктів борошномельної та круп’яної промисловості.
Продукт |
Обсяги імпорту в 2015 р., млн. євро |
Середньорічний темп приросту зовнішнього імпорту в 2010-2015 рр., % |
Основні зовнішні постачальники |
|
Всього |
в т.ч. зовнішній |
|||
Готове оброблене зерно, окрім пластівців |
117,6 |
31,2 |
15,7% |
Китай (30,6%), Україна (28,3%), Росія (11,4%) |
Готові харчові продукти, одержані шляхом здуття або смаження зерна, зернових культур або зернових продуктів |
1 611,1 |
49,6 |
13,5% |
Швейцарія (45,7%), США (21,2%), Сербія (6,6%), Україна (1,0%) |
Пшенична мука |
1 152,7 |
90,9 |
10,9% |
Швейцарія (17,4%), Туреччина (11,7%), Індія (9,9%), Україна (0,6%) |
Висівки зерна, зернових культур |
373,1 |
12,9 |
8,3% |
Кот-д’Івуар (33,8%), США (23,8%), Молдова (11,3%), Україна (0,1%) |
Як зазначив заступник начальника відділу секторальних досліджень та проектних розробок УПЕ Микола Мостов’як, до основних можливостей для українських виробників борошна і круп на ринку ЄС можна віднести: короткий термін доставки, враховуючи спільний кордон України з Євросоюзом; сприятливі кліматичні умови для виробництва більшості видів зернових та їх переробки; низька вартість робочої сили і низька ймовірність підвищення заробітної плати в короткостроковій і середньостроковій перспективі; потенціал для збільшення поставок на європейські експортні ринки в умовах вступу в силу Угоди про асоціацію з ЄС; висока конкурентоспроможність при експорті органічних продуктів».
Поряд з позитивними перспективами, існують і певні перешкоди до нарощування експорту. Так, український експорт борошна і круп підпадає під дію квот, по закінченню яких стягується мито, яке на окремі позиції сягає 173 євро/тонна. При цьому обмежуючий вплив мита на експорт має місце при поставках пшениці м’якої, пшеничного борошна і гранул, за якими Україна практично вичерпала виділену на 2016 рік квоту на безмитні поставки в країни ЄС (квоти використані на 74,5%, всього 950 тис. тонн). Мита на інші види борошна і круп не істотного впливають на їх експорт.