Ситуація ускладнюється тим, що вітчизняні виробники не можуть знайти альтернативи для розміщення всіх обсягів продукції, яка була витіснена з Піднебесної

У листопаді поточного року середньодобове виробництво товарної непідготовленої залізорудної сировини склало 124,3 тис.т., що на 1,3 тис.т. вище показника за жовтень. Але в середньодобовому виробництві підготовленої сировини спостерігалася низхідна тенденція – зниження склало 2,9 тис.т. (до 67 тис.т.). З початку року виробництво товарної ЗРС гірничорудними підприємствами в Україні склало 66,45 млн.т., що на 4,7 млн.т. менше, ніж за аналогічний період 2015 року.
«Українські виробники залізорудної сировини в листопаді п.р. демонстрували негативну динаміку. – Коментує аналітик ДП «Укрпромзовнішекспертиза» Дмитро Желтяков. – Найбільш значне падіння виробництва в абсолютних величинах показали Північний ГЗК (-57 тис.т. окатишів), Криворізький ЗРК (-49 тис.т. аглоруди) і Південний ГЗК (-48 тис.т. товарної сировини). Зростання виробництва відбулося на АрселорМіттал КР, Сухій балці та Центральному ГЗК».
У той же час на 2845 тис.т. збільшилися поставки залізорудної сировини на внутрішній ринок головним чином за рахунок АрселорМіттал КР, Алчевського МК і Єнакіївського МЗ. При цьому АрселорМіттал КР і Алчевський МК істотно збільшили виробництво чавуну.
«Як показав 2016 рік, основними конкурентами українських компаній на ринку Китаю продовжують бути постачальники з Австралії й Бразилії, які щорічно нарощують виробництво і експорт залізної руди. – Каже Дмитро Желтяков. – Ситуація ускладнюється тим, що вітчизняні виробники не можуть знайти альтернативи для розміщення всіх обсягів продукції, яка була витіснена з Піднебесної».
Думку експерта підтверджують показники експорту в січні-листопаді поточного року, коли зовнішні поставки скоротилися на 5738 тис.т. Падіння демонстрував експорт до Китаю (-6524 тис.т.), Польщі (-615 тис.т.), Туреччини (-553 тис.т.). Найбільше зросли поставки в Японію (+501 тис.т.), Сербію (+541 тис.т.) і Корею (+429 тис.т.).
Таким чином, несприятлива ситуація на зовнішньому ринку змушує українських виробників частково переорієнтуватися з експортних ринків на внутрішніх виробників сталі. Причина – більш висока прибутковість поставок на внутрішній ринок за рахунок більш низьких логістичних витрат. Проте і без цієї переорієнтації Україна втрачає деякі експортні ринки, наприклад, Китай, де вітчизняних виробників витісняють постачальники з Бразилії й Австралії.
Стосовно цінової ситуації, на думку експертів УПЕ, в листопаді-грудні ціни на внутрішньому ринку України значно зростуть під впливом позитивного загальносвітового тренду. Швидше за все, вартість ЗРС на внутрішньому ринку країни в січні також буде схильна до зростання під впливом високих цін на китайському спотовому ринку і приросту цін за контрактами.