Що таке гроші? Це знаки, які погоджуються приймати держава та суб’єкти господарювання в обмін на товари чи як свідчення сплати податків. Це так, спрощене визначення чи одне із визначень

Отже, якщо ви маєте легітимне право та відповідне обладнання щоб ці знаки випускати, то чи є у вас гроші?
Ну звичайно ж є! Ще й стільки, скільки вам потрібно. Україна має власну суверенну грошово-кредитну систему та національну валюту гривню. Отже у великій мірі ми можемо говорити, що гроші в країні завжди є, щонайменше для пріоритетних напрямків. Треба лише ці напрямки (для себе) ідентифікувати і далі фінансувати.
Власне це розуміють і в Україні ті, кому треба. На деякі напрямки держава та НБУ завжди знаходять кошти, особливо не переймаючись величиною фіскального дефіциту. Картину цих пріоритетів і напрямків дає дуже цікавий графік із Інфляційного звіту НБУ за квітень 2020 (нижче на рисунку).
Що ж ми бачимо?! У всі періоди незмінним об’єктом пріоритетного фінансування була фінансова система, тобто банки. В них системно вливають кошти НБУ та уряд через дефіцитне фінансування, іншими словами через емісію.
Наприклад, в 2016 на докапіталізацію банків було потрачено біля 5% широкого дефіциту сектору державного управління із загальних 7% від ВВП. Тобто простішими словами для цього було емітовано чи надруковано біля 140 млрд. грн., (еквівалент 5,5 млрд. дол. США), а в наступний 2017 ще близько 70 млрд. грн.
А яку фінансову підтримку отримали в цей час напрямки пов’язані із виробничим та технологічним розвитком країни? Максимум 1 – 1,5 млрд. грн. Тобто мізер, нічого…
Отже, в країні яка має суверенну валюту кошти для розвитку зажди будуть. Якщо треба уряд та НБУ збільшують дефіцит та випускають гривню. Вони завжди знаходять її для банків і фінансового сектору і ніколи для виробництва та технологій, тобто реальної економіки яка створює додану цінність і робочі місця.
Така політика створила жорсткий монетарний голод для промисловості та сите життя для банків, підкріплене дивними інструментами легких заробітків, як наприклад сертифікати НБУ з височенною дохідністю. Вона також зручна, щоб проводити ідею порятунку через зовнішню фінансову допомогу і нездатність профінансувати власний економічний розвиток.
Крім можливостей дефіцитного фінансування ресурсом коштів для розвитку країни також є тіньова економіка, кошти населення поза банківською системою, амністія виведених капіталів, то що.
Тому радійте бо гроші є. І плачте, тому що вони недоступні. А чому недоступні про це скаже народна мудрість типу «Чого бідний…» Додамо ще й хитро…й. І все це поки діє в чистому, класичному вигляді…