Двопроцентне зростання у виробництві чорних металів, продемонстроване Україною в січні-березні, по завершенні шести місяців року може звестися до нуля
Перші три місяці 2013 українські підприємства чорної металургії відпрацювали з певним підвищенням обсягів випуску продукції. Як передавало ІА “Інтерфакс- Україна”, з посиланням на попередні дані галузевого об’єднання “Металургпром”, в січні-березні виплавка чавуну і сталі в країні виросла на 2 % щодо аналогічного періоду минулого року (АППГ) – до 7,27 і 8,32 млн. тонн відповідно. Виробництво загального металопрокату також продемонструвало деяке зростання – до 7,36 млн. тонн, що на 1 % більше показників I кварталу 2012.
Збільшення сталевого виробництва в звітний період експерти пояснюють двома основними чинниками – “кліматичним ” і кон’юнктурним. Але при цьому вони сумніваються, що весна виправдає всі очікування наших металургів з пожвавлення попиту на експортних ринках, куди постачається 75-80% виплавленої в країні сталі.
Відносний успіх металургів …
Квартальне зростання металургійного виробництва в Україні забезпечили , в першу чергу, високі лютневі показники роботи галузі. Лютий 2012 видався аномально холодним, через що у багатьох підприємств виникли логістичні проблеми, що негативно відбилося на обсягах виплавки. У нинішньому ж році погодних перешкод для роботи металургів не виникало; відповідно, показники виробництва були вище, зазначає економіст відділу інвестиційного консалтингу ІК “Альтана Капітал” Олександр Кушнарьов.
Представник ДП “Укрпромзовнішекспертиза” Олег Гнитецький вважає, що приріст у вітчизняній виплавці сталі ( +132 тис. тонн до АППГ) значною мірою був забезпечений обсягами випуску на електросталеплавильному комплексі компанії “Інтерпайп”, який був офіційно прийнятий в промислову експлуатацію в жовтні 2012-го. У порівнянні з закритим наприкінці минулого року мартенівським цехом Нижньодніпровського трубопрокатного заводу (також контролюється цією компанією) нове підприємство “Інтерпайпу” випустило помітно більше сталі – 270 тис. тонн проти 135 тис. тонн при річному співвідношенні.
До особливостей українського сталевого виробництва в поточному році О. Гнітецький відносить і більш ранні терміни сезонного піку активності. “Якщо минулого року максимум виробництва, торгівлі та цін відзначався у квітні-травні, то в нинішньому пік (принаймні, за цінами) припав на другу половину лютого – першу частину березня”, – вказує він.
Аналітик ІК Eavex Capital Іван Дзвінка серед факторів, що забезпечили квартальне зростання виплавки сталі в країні, також називає “сезонну ситуацію” – напередодні весни традиційно накопичуються запаси металопродукції в очікуванні поліпшення кон’юнктури. Проте перший місяць сезону, за його словами, ці надії вже не виправдовує: зростання виплавки в січні-лютому змінився її зниженням .
У березні 2013 український випуск сталі зменшився на 1,2 % в річному співвідношенні – до 2,876 млн. тонн. Експерт вбачає в цьому “китайську причину”. Після закінчення Місячного Нового року (середина лютого) попит на сталь всередині КНР, всупереч очікуванням, істотно не пожвавився. “Це змушує місцевих металургів переорієнтувати частину продукції на експорт. Тим самим посилюється конкуренція на ключових для українських меткомпаній ринках”, – констатує І. Дзвінка.
Дану тезу він підкріплює наступними цифрами. За два місяці 2013 китайський експорт металопродукції зріс на 29 % р/р, досягнувши 9 млн. тонн. Почасти, подібне зростання пояснюється низькою базою порівняння. “Але якщо подібна динаміка в поставках сталі з КНР на зовнішні ринки збережеться і навесні, а попит залишиться на поточному (невисокому як для сезону рівні), то втримати обсяги випуску в цілому по I півріччю 2013 на рівні АППГ українським металургам буде непросто”, – стверджує аналітик. “Якщо говорити про можливі підсумки I півріччя, то можна очікувати динаміки, близькою до нуля – торік навесні відбулося зростання виплавки сталі”, – погоджується старший аналітик ІГ “Арт Капітал” Дмитро Ленда.
Особливої впевненості в тому, що вітчизняні металурги зможуть повторити свій відносний успіх і в II кварталі поточного року, не висловлює і А. Кушнарьов. За його інформацією , в минулому місяці середньодобове виробництво сталі в Україні знизилося до 92,8 тис. тонн проти 93,0 тис. тонн у лютому 2013 і 93,8 тис. тонн у березні 2012. “Це говорить про те, що попит на металопродукцію все ще залишається слабким. Черговий виток боргових проблем в Європі і посилення конкуренції в силу активних дій китайської металургів змушують засумніватися в тому, що в найближчі місяці виробництво металу в країні продемонструє значне зростання”, – солідарний з колегами економіст «Альтана Капітал».
… І явний провал трубників і коксохіміків
Але звітні місяці поточного року принесли гірничо-металургійному комплексу (ГМК) України не тільки позитиви. Окремі підгалузі сектора завершили квартал із помітним виробничим спадом. Так , вітчизняний випуск металургійного коксу в перші три місяці 2013-го скоротився на 8 % г/г до позначки в 4,428 млн. тонн, а виробництво труб взагалі обвалилося на 35% (до 398 тис. тонн) щодо показників I кварталу 2012-го.
Такі результати роботи коксохіміків керівник проекту Delphica, аналітичної структури “Укрпромзовнішекспертизи”, Олександр Крайніков пояснює комбінацією двох факторів. По-перше , все більше позначатися впровадження технології вдування пиловугільного палива (ПВП ) в доменному виробництві . До Алчевського МК, “Донецьксталі” і “Запоріжсталі” в кінці минулого року приєднався ММК ім. Ілліча, де відповідне обладнання працює в режимі дослідно-промислової експлуатації. Застосування ПВП – технології об’єктивно знижує питому витрата коксу на тонну чавуну, виплавленого в доменних печах країни.
По-друге, свій вплив на спад в українській коксохімії надало те, що найбільший комбінат чорної металургії країни-“АрселорМіттал Кривий Ріг” (АМКР) – помітно збільшив імпорт коксу, знизивши власне його виробництво. “У 2012 році на імпортний кокс довелося близько 12 % від споживання даного матеріалу в доменному цеху АМКР, а в 2013 – вже близько 45 %”, – коментує А. Крайніков . І додає, що зовнішні поставки коксу на Криворізький меткомбінат здійснювалися в основному з Польщі та, меншою мірою, з Казахстану. Причому такий імпорт задавався рішеннями на рівні всієї глобальної компанії ArcelorMittal, до складу якої входить АМКР. “Іншими словами, доцільність визначається не тільки економікою виробництва чавуну в Кривому Розі, а й групи в цілому”, – робить висновок представник Delphica .
Аналітик Eavex Capital конкретизує – тільки за два місяці 2013 -го імпорт коксу в Україну виріс у чотири рази при порівнянні рік – до-року. «Основним імпортером даного матеріалу в зазначений період був АМКР. Як наслідок , у січні- ютому виробництво коксу на даному підприємстві скоротилося на 49 % р/р», – говорить він. Іншим “рекордсменом” у падінні випуску коксу став МК “Азовсталь” групи “Метінвест”, продовжує І. Дзвінка. За його словами, в зимові місяці 2013-го на цьому підприємстві зафіксовано зменшення виробництва коксу на 34 % щодо січня-лютого 2012-го. До цього призвело закриття трьох коксових батарей комбінату в другій половині – 2012. Експерт нагадує, що таке рішення приймалося з огляду на очікуване пуску ПВП – комплексу на все тому ж ММК ім. Ілліча, також входить до складу “Метінвесту”, і придбання на користь цієї групи декількох невеликих галузевих активів. (Мається на увазі отримання контролю над Єнакіївським коксохімпрома, “Донецьккокс” і “Запоріжкоксом”. – Ред.)
Що стосується статистичного обвалення в трубному секторі , то всі трактування зводяться, по суті, до показників тільки одного заводу – Харцизького трубного активу (ХТЗ ) групи “Метінвест”. За два місяці цього року ХТЗ випустив всього 21 тис. тонн труб, що в шість разів нижче, ніж за аналогічний період – 2012, підкреслює Дзвінка. Багато великі проекти в Середній Азії, в яких брав участь ХТЗ, були завершені; одночасно посилилася конкуренція з боку російських трубників, які намагаються освоювати нові ринки за кордоном на тлі низького попиту на труби великого діаметру (ТВД ) у РФ, деталізує Кушнарьов. “Зрозуміло, ні про яку ліквідацію цього падіння за підсумками I півріччя – 2013 мови не йде. У поточній ситуації зниження попиту на ТБД це не реально”, – резюмує Ленда.
Поки виручає сировинної базис
Мабуть, єдиною великий сектор українського ГМК, який традиційно демонструє, як мінімум, стабільну роботу – це залізорудна галузь. У I кварталі – 2013 тут наростили на 2 % р/р видобуток руди (до 20,45 млн. тонн) і випуск концентрату (16,89 млн. тонн). Виробництво підготовленої залізорудної сировини в даний період практично повторило результати перших трьох місяців 2012 – 16,4 млн. тонн. Стимул для галузі задавав як експортний попит, так і зазначене вище збільшення обсягів виплавки чавуну в країні.
Але базувати подальшу роботу на стабільності в одній тільки сировинній сфері гірничо-металургійні компанії країни можуть, лише погодившись на завідомі упущення в доході і прибутку.
Джерело: “Дело”.