Скорочення обсягів виробництва стало вимушеним заходом з боку металургів для балансування ринку і поліпшення цінової кон’юнктури. У січні завантаження виробничих потужностей в Україні продовжило падіння, опустившись до 68 % – мінімум за останні 3,5 років. Грудневе завантаження потужностей у світі (73%) також виявилося найнижчим за 2013 рік. Така інформація міститься в щомісячному дослідженні ринку сталі, проведеному ДП «Укрпромзовнішекспертиза» (УПЕ).
Незважаючи на позитивний загальний макроекономічний фон і прискорення темпів зростання розвинених економік, очікування традиційного пожвавлення попиту в сталеспоживаючих галузях на початку року поки не виправдовуються. Це істотно стримує зростання цін, а по окремих видах продукції навіть провокує цінову корекцію. Так, у січні середні ціни на заготовку в портах Чорного моря знизилися на $ 2 – до 506 $/т fob. Зростання цін на г/к рулони різко сповільнилося – 545 $/т fob проти 543 $/т місяцем раніше. «У подібних умовах металурги використовують інструмент обмеження пропозиції для балансування ринку і поліпшення цінової кон’юнктури», – коментує Павло Перконос, заступник начальника аналітичного відділу УПЕ. На початку лютого подібні процеси продовжилися: завантаження потужностей по довгому прокату в Україні просіло до 58%, а відповідний показник по плоскому прокату і зовсім провалився до 50%. Подібні дії чинять також турецькі виробники прокату.
«У січні-лютому ключові виробники прокату отримали простір для маневру, так як їх собівартість знижується під впливом факторів девальвації національних валют (Росія, Україна і Туреччина) і здешевлення брухту в Туреччині. Саме цей фактор дозволив металургам піти на додаткові поступки в січні-початку лютого», – відзначає Павло Перконос.
Водночас, постачальники будуть намагатися утримувати ціни від подальшого падіння, аргументуючи свою позицію необхідністю покриття збитків попередніх періодів.
За прогнозами УПЕ, активізація попиту і зростання цін очікуються вже з другої половини лютого. «На ринку активізуються як трейдери, так і кінцеві споживачі, що буде обумовлено необхідністю забезпечення зростаючих потреб у прокаті на 2 квартал – традиційний піковий період за обсягами споживання прокату. В умовах низької маржі виробники будуть намагатися максимально компенсувати втрати попередніх періодів, піднімаючи свої ціни», – аргументує Павло Перконос.
Водночас, стримуючим фактором стане формування спадного цінового тренду на спотовому ринку залізорудної сировини, що послабить підтримуючий фактор собівартості, особливо в Азії. У свою чергу, це знову загострить конкуренцію на зовнішніх ринках.