БізнесЦензор поспілкувався з директором ДП “Укрпромзовнішекспертиза” Володимиром Власюком про результати роботи української економіки в 2016 р.та про тренди 2017 року.

В минулому році Україна встановила історичний рекорд – найменший обсяг експорту у порівнянні з попередніми рокам. Ми впали через втрату російського ринку, скорочення продажів металів, машинобудівної і хімічної продукції.
Через політику Китаю скоротили об’єми експорту залізної руди.
Українська економіка потроху відновлюється. Але не через “стрімкі реформи” української влади. Відновлюватися допомагає сприятлива кон’юнктура на зовнішніх ринках металів, збільшення обсягів експорту аграрної та продовольчої продукції через значні вражаї в останні два роки.
На внутрішньому ринку працює ефект “сухої губки”, коли економіка вбирає в себе металопрокат недоотриманий в 2014-2015 роках. Цьому сприяє пожвавлення в галузі будівництва, оскільки люди вкладають свої заощадження в квадратні метри, а не в банки, яким не довіряють.
Однак радіти рано. Україна перебуває в стійкому тренді деіндустріалізації, коли експорт продукції АПК зростає, а промислової продукції скорочується. Крім того, ми невпинно рухаємося в пастку глобалізації – нарощуємо експорт сировини, нехтуючи розвитком внутрішньої переробки.
Для прикладу, замість розвитку експорту муки, яка дає +$50 доданої вартості на кожній тонні, ми будуємо інфраструктуру під вивіз з країни зерна. Тому, коли говорять, що в Україні побудувано новий зерновий термінал, не варто сильно цьому радіти.
Про результати роботи наших основних галузей, тренди і прогнози БізнесЦензор розпитав директора ДП “Укрпромзовнішекспертиза” Володимира Власюка.

Про загальний експорт в 2016 році
В глобальній економіці має місце одна цікава закономірність. В довгостроковій перспективі ціни на сировину відносно цін на послуги і робочу силу знижуються. Тому країна, яка продає сировину завжди програє тій країні, яка виробляє кінцеві продукти з вищою доданою вартістю.
На жаль, Україна – країна, що виробляє і експортує в основному сировину та напівфабрикати. Це означає, що світовий цикл падіння цін на сировину призводить до зниження обсягів валютної виручки країни та є одним з факторів девальвації гривні.
Окрім цього, в 2016 році в Україні був історичний мінімум за обсягами експорту. Протягом 2012-2016рр. український експорт знизився на $32,4 млрд (з $68,8 до 36,4 млрд). Цей шок поки ще ніхто не оцінив.

Про обсяги експорту товарів в 2016 році
В 2016 році Україна експортувала товарів на $36,4 млрд, коли в 2015 році наші обсяги експорту були $38,3 млрд. Для прикладу, в 2013 році ми експортували товарів на $63 млрд. А в докризовому 2008 році обсяги товарного експорту перевищували $67 млрд.
Експорт в 2016 році скоротився за рахунок зменшення поставок металів та виробів з них на $1,134 млрд. Експорт хімічної продукції скоротився на $579 млн, машинобудівної – на $429 млн, мінеральних продуктів (в цю групу входить залізна руда) – на $371 млн.
Втримати баланс допоміг експорт аграрної продукції та продовольства. Його обсяги в 2016 році зросли на $721 млн до $15,3 млрд.

Про збільшення імпорту
Водночас у нас зросли обсяги імпорту товарів в 2016 році, на $1,4 млрд. В першу чергу за рахунок росту ввезення в Україну машинобудівної продукції (+$3 млрд), де основна стаття – імпорт транспортних засобів, в тому числі, і вживаних автомобілів.
Тобто, у нас населення, не довіряючи банкам, вкладає гроші не в економіку, а в товари тривалого споживання, в більшій мірі імпортні, наприклад, авто.
Зросли також обсяги імпорту хімічної продукції на $554 млн., в тому числі добрив та побутової хімії.

Про експорт продукції гірничо металургійної комплексу (ГМК)
Якщо вважати, що 2014-2015 роки були кризовими для ГМК, то я б не сказав, що 2016 рік був некризовий. Але деякі покращення були.
У нас почав більш стабільніше працювати Алчевський металургійний комбінат, який збільшив обсяги виробництва. Збільшив виробництво комбінат “Азовсталь”.
Загалом обсяги виробництва у нас зросли: якщо в 2015 році прокату ми виробили 19,9 млн тонн, то в 2016 році виробництво було на рівні 21,4 млн тонн. Сирої сталі Україна виробила 24,2 млн тонн, або на 5,5% більше, ніж в 2015 році.

Про фактори, що вплинули на світовий ринок продукції ГМК в 2016 році
У світовому рейтингу виробників сталі ми знаходимось на 10 позиції. Тепер щодо виручки від експорту сталі. Ми залежимо від зовнішнього ринку, і ця залежність не зменшилася.
В 2016 році світовий приріст ВВП був порядку 3,1%, а металургія тісно пов’язана зі змінами світового ВВП, зокрема таких його складових, як будівництво та машинобудування.
Ціни були волатильними. На початку 2016 року падіння цін було високим, але з березня вони почали стрімко зростати. Було два піки цін: в квітні й в грудні 2016 року.
Зростання цін на руду і прокат було пов’язано з двома шоками. В березні 2016 року в Китаї, який грає ключову роль у формуванні цін на сталь, відбулося зростання цін на прокат на фоні новин про лібералізацію банківського кредитування.
Вони готувались до зростання внутрішнього попиту, а відтак – і до зростання виробництва сталі.
А в листопаді різко зросли ціни на коксівне вугілля (застосовується, як сировина, в металургії), тому що в Австралії закрилися дві великі шахти з його видобутку.
Таким чином середній рівень світових цін в 2016 році був дещо вищий, ніж в 2015 році.

Про причини падіння виручки від експорту продукції ГМК
Незважаючи на збільшення обсягів виробництва сталі та ріст цін, валютна виручка від експорту сталі у нас дещо впала. Ми це пояснюємо тим, що основні продажі прокату і заготовки у нас відбувалися не на підйомі цін, а на падінні.
В результаті, в 2016 році валютна виручка від експорту напівфабрикатів та прокату становила $5,9 млрд. А в 2015 році цей показник був $6,4 млрд.
По залізорудній сировині у нас також було зростання цін в 2016 році. Але обсяги експорту знизились через падіння поставок в Китай. На поточний момент ціни на прокат і сировину наразі дещо знизилися але продовжують залишатись на високому рівні відносно січня 2016р.

Про прогноз на світовому ринку продукції ГМК
Щоб було зрозуміло – якщо в 2016 рік ми увійшли на мінімальних цінах на метал, то в 2017 році – на максимальних. Це велика різниця. Так, ми очікуємо що на руду ціни будуть помірно спадати, але, за рахунок того, що ми входимо в рік на максимумі цін середнє їх значення перевищить показник звітного року.
В 2017 році ми очікуємо, що ціни на металопрокат будуть вищі, ніж в 2016 році. По-перше, в 2017 році очікується ріст світового ВВП (3,3%), зокрема, у регіонах, що імпортують металопрокат. А попит на сталь пов’язаний з ростом цього показника.
По-друге, ми очікуємо, що в 2017 році виросте собівартість виробництва сталі, оскільки середні ціни на руду та коксівне вугілля будуть вищі відповідно на 15% та 40-45%.
Для українських компаній зростання цін на руду це добре, оскільки вони вертикально-інтегровані: від видобутку руди – до виплавки сталі та виробництва прокату. В той же час для наших конкурентів, наприклад, турків, які імпортують сировину це означатиме збільшення виробничих витрат і відповідно зниження конкурентоздатності.

Собівартість виплавки сталі виросте в Китаї, який також імпортує значні обсяги руди. Тобто через зростання цін на сировину виросте собівартість у основних конкурентів України.
Крім того, середні ціни на коксівне вугілля також будуть вищі. Ми вважаємо, що вони будуть на 40-45% вищі, порівняно з середніми цінами 2016 року.
Тому, враховуючи зростання цін на сировину, собівартість виробництва прокату буде вища доларів на 50. Прибутковість продажів металопрокату найімовірніше залишиться на рівні 2016 року. Прибутковість залізорудної сировини та металобрухту виросте.

Про географію поставок продукції українського ГМК
Ми збільшили поставки прокату в США в 2016 році на 247 тис. тонн, або на 117%. На 775 тис. тонн поставки збільшилися в ЄС, оскільки Алчевський металургійний комбінат почав поставляти сляби на європейські заводи своєї групи ІСД, де з них виробляють прокат.
Зменшились поставки в Туреччину та в інші європейські країни, які не входять в ЄС – на 271 тис. тонн, а також звичайно в Російську Федерацію. Експорт прокату з України в РФ у 2016 році порівняно з 2015 роком зменшився на 114 тис. тонн.

Про експансію китайських інвесторів
Знаковою для нас подією було зменшення поставок металу в Азію через Китай.
Тут варто додати, що в 2016 році ми зменшили експортну виручку від продажу руди. Так, минулого року ми експортували 39 млн тонн, коли в 2015 році ми експортували 46 млн тонн.
Зокрема ми значно зменшили експорт руди в Китай, близько – 8 млн тонн.
Чому так? Зокрема й тому, що Китай почав збільшувати обсяги імпорту руди з тих країн, де він має долю в видобувних компаніях (Австралія, Перу, Сьера-Ліоне тощо), і зменшувати з інших. Під скорочення, зокрема, потрапила і Україна.

Про потенційну втрату ринків української металургії
Також є питання щодо Туреччини, яка може зменшити закупки прокату через розвиток власного виробництва.
Сподіватися на ріст продаж українського металу ми можемо на ринку США, якщо вони знову не займуться жорстким протекціонізмом. Є ще питання по Близькому Сходу, де через зменшення цін на нафту згортаються програми, пов’язані з закупкою металопрокату для нового будівництва.

Про споживання метпродукції на внутрішньому ринку
В 2016 році відбулося значне збільшення споживання прокату на внутрішньому ринку. Майже на 40%.
Тобто, в 2016 році ми виходимо на обсяг споживання прокату на рівень 4,6 млн тонн. В 2015 році це було 3,3 млн тонн.
Також зросли відвантаження українських металургів на внутрішній ринок. Якщо в 2015 році вони відвантажили 2,6 млн тонн, то в 2016 році – 3,6 млн тонн. Все інше – імпорт, який зріс приблизно на 200 тис. тонн. Ми називаємо це ефектом відновлення чи “сухої губки”, коли економіка “вбирала” прокат недоотриманий в 2014-2015рр.

Про будівництво, як основну причину росту споживання сталі в Україні
Зростання споживання прокату в Україні пов’язано з відновленням будівництва, яке дало найбільший приріст – +13,1%. В основному це будівництво житла. Як це пояснити?
Люди заощаджують в доларах і якщо їх перевести в гривні, а далі в ціну будівельних матеріалів і роботу, то це значно дешевше, ніж було два роки назад, коли курс гривні до долара був 8 до 1. Фактично, в доларовому еквіваленті вартість будівельних робіт і матеріалів зменшилася в 1,5-2 рази.
За нашими оцінками, цифра заощаджень населення поза банками в 2016 році була $50-55 млрд. Для порівняння, ВВП України в доларовому еквіваленті – $87 млрд.
Тобто, коефіцієнт співвідношення позабанківських заощаджень до ВВП – 60%. Ця цифра не вкладається в головах європейців чи американців.
Ці гроші мали б працювати в економіці. Відповідно ми не потребували б траншів МВФ та ЄС. Однак в Україні абсолютно обґрунтовано відсутня довіра до банківської системи.
Скільки разів нас обманювали? Починаючи з втрати заощаджень при Радянському союзі. Потім була ваучерна приватизація, далі трастові компанії-піраміди, криза 2008-2009 років і банкопад 2014-2016 років.
Тому українці тримають таку велику кількість грошей на руках. Така соціальна модель поведінки взагалі незрозуміла для розвиненої ринкової країни, оскільки гроші, які не працюють, щороку втрачають 3-5-7% вартості.
Для американців взагалі немислима така ситуація. У них гроші – в фінансових інструментах: акції, облігації.
Наша ситуація говорить про непродуктивне використання фінансових ресурсів.
Чому так? Відсутня довіра. Trust! Згадаємо книгу Макса Вебера “Протестантська етика та дух капіталізму”. Довіра – основа ефективності англосаксонських економік. Україна класичний приклад наслідків для економіки її відсутності.

Про інші причини росту споживання сталі
Крім того, на збільшення обсягів споживання сталі в Україні здійснило вплив збільшення обсягів будівництва та ремонту доріг та мостів.
На 2017 рік ми прогнозуємо продовження росту обсягів споживання металу в країні, оскільки очікується деяке збільшення інфраструктурного будівництва, будівництва вагонів.
Крім того, продовжуватиметься дія ефекту відновлення. Тому очікуємо 15-20% приросту споживання сталі в 2017 році.

Про значення експорту аграрно-промислового комплексу (АПК)
Аграрна продукція грає все більшу роль в нашій зовнішній торгівлі. Тобто зростає її питома вага. Обсяги експорту продукції АПК та продовольства в 2016 році становили $15,3 млрд, що на $721 млн більше, ніж в 2015 році.
Для розуміння – в 2016 році ми продавали урожай 2015 року. А цього року будемо продавати урожай минулого. З огляду на рекордні обсяги урожаю 2016 року можна прогнозувати збільшення обсягів валютних надходжень від агротрейдерів та експортерів продовольства в 2017 році.
Найбільша стаття в структурі продажів – зерно.

Про ціни на світовому ринку продукції АПК
Ціни на АПК продукцію порівняно з 2015 роком майже не змінилися. Незначно зменшились ціни на фуражну та продовольчу пшеницю, фуражний ячмінь, соняшникову олію. Дещо зросли ціни на сою. Тобто, за більшістю видів продукції ціни незначно знизилися.

Але у нас були більші обсяги продажів. Тому ми навіть дещо збільшили валютну виручку від експорту сільгосппродукції на 1%.

Про ключові позиції експорту продукції АПК
Найбільше зросла виручка від експорту продуктів харчування: в 2016 – $6,6 млрд, в 2015 році було $5,9 млрд. Ключову роль в цьому зіграло збільшення обсягів експорту соняшникової олії на $681 млн.
Зросла виручка від експорту пшениці на $479 млн., від цукру – на $184 млн.
У нас зросли обсяги виробництва – на 10% по зернобобових. Відповідно збільшися і обсяги експорту. Обсяг виробництва кукурудзи зріс на 20%, соняшнику на 21,7%. Більше соняшнику – більше олії на експорт.
Попит на с/г сировину і продукти харчування в світі залишається стабільно високим.

Про експорт хімічної продукції
З експортом хімічної продукції в Україні все набагато складніше, оскільки у нас значно впали обсяги виробництво аміаку та азотних добрив. Основна причина – дорогий газ для наших підприємств, порівняно з американськими, російськими та китайськими конкурентами.
Для прикладу, у нас собівартість аміаку на 80% вища, ніж у американських виробників, які почали використовувати сланцевий газ. Крім того, експорт добрив збільшив Китай.
Ми неконкурентоздатні на зовнішніх ринках. Тому у нас зменшились обсяги експорту аміаку на $212 млн і азотних добрив – на $199 млн.
Тобто хімія у нас зменшує свою роль в експорті. Металургія – зменшує. АПК сектор – збільшує. У нас на повну йде тренд деіндустріалізації.

Про експорт послуг
Експорт послуг з України за 9 місяців 2016 року становив близько $7 млрд при загальному експорті товарів та послуг за цей період $32,9 млрд.
Найбільші статті – транспортні послуги. Сюди входить і транзит газу. Це найбільша стаття експорту послуг. На транзиті газу за 9 міс. 2016 році ми заробили $1,8 млрд.
Також сюди входять і залізничний транзит. Що тут важливо? Колись залізничний і автомобільний транзит у нас грали важливу роль. Зараз ця роль зменшується через блокаду Росії та стан дорожньої і залізничної інфраструктури. Крім того, у нас немає спеціальної політики для залучення транзитних товарів.
Але у нас зросло значення повітряного транспорту. Його послуги принесли в минулому році $660 млн. Що тут зіграло роль? З’явилася інфраструктура, а саме аеропорти, які будувалися для проведення Євро-2012.
Далі ідуть телекомунікаційні та ІТ-послуги – $1,16 млрд. Це офіційна статистика, хоча реально експорт цих послуг значно більший.
Також є ще стаття послуг – переробка матеріальних ресурсів – $813 млн. Наприклад, толінгові схеми з пошиття одягу. Загалом у нас обсяг експорту послуг за 9 міс. 2016 року зменшився на 3%.

Джерело: http://biz.censor.net.ua/r3019966