Одним з найбільш привабливих для українських виробників ливарної продукції є ринок ЄС

За 2012-2015рр. в Україні відбулося падіння промислового виробництва на 25,7%. Подібна ситуація в економіці призвела до звуження внутрішнього ринку збуту, в тому числі ливарної продукції.
Щорічно Україна виробляє близько 200 тис.т. ливарної продукції з яких на експорт в 2015р. відправлено приблизно 102 тис.т. В географічну п’ятірку лідерів експорту литва з України входять Росія (40796т. або 40,05%), Німеччина (8670т. або 8,51%), Польща (7266т. або 7,13%), Казахстан (6103т. або 5,99 %), Чехія (2602т. або 2,55%). На ці країни припадає близько 64% вітчизняного експорту. Однак збут української ливарної продукції все ще значною мірою орієнтований на ринки СНД (56%) і слабо представлений на ринках інших країн (44%). Таким чином, залежність України від зовнішніх поставок, висока ймовірність скорочення експорту литва в РФ і зниження внутрішнього попиту вказують на необхідність диверсифікації ринків збуту.
Згідно з даними дослідження «Вивчення можливостей розширення ринків збуту ливарної продукції», проведеного Укрпромзовнішекспертизою, одним з найпривабливіших для українських виробників є ринок ЄС. Споживання ливарної продукції в Євросоюзі становить близько 11 млн.т. на рік. У 2015р. найбільшими споживачами литва були країни з найбільш розвиненим машинобудуванням: Німеччина (4 млн.т.), Франція (1,6 млн.т.), Італія (1,1 млн.т.), Іспанія (0,8 млн.т.). Досить високі середньорічні темпи зростання споживання литва демонструють Угорщина (+29%), Мальта (+25%), Фінляндія (+21%), Данія (+14%) і Естонія (+9%).
Відносно стабільним від року до року залишається імпорт ливарної продукції європейськими країнами – близько 4 млн.т. Так, якщо в 2012р. імпорт становив близько 3,9 млн.т., то в 2014р. – майже 4,3 млн.т., після чого в 2015 р. відбулося мінімальне зниження імпорту приблизно на 22 тис.т.
Німеччина як і раніше залишається найбільшим імпортером ливарної продукції серед країн ЄС, в 2015р. імпорт склав 867 245 т. Із значним відривом за Німеччиною слідують Італія (501 294т.), Франція (415 986т.), Великобританія (340 229т.). Сумарно ці країни імпортують половину литва, що надходить в ЄС з зовнішніх джерел.
Основною галуззю-споживачем продукції ливарної продукції, що ввозиться в ЄС є машинобудування, на яке припадає близько 2 млн.т. імпорту, і становить приблизно 45% в загальній структурі зовнішніх закупівель. У той же час підприємства ЖКГ імпортують близько 1 млн.т. литва щорічно (близько 25%), а підприємства металургійної та метизної галузі – 0,5 млн.т. або 10-15%.
Найбільші обсяги імпорту припадають на санітарно-технічні вироби для каналізаційних систем – близько 0,8 млн.т. на рік, деталі машин і механізмів для дрібної промислової техніки і обладнання – близько 0,3 млн.т., частини сільськогосподарської техніки, труби й трубки литі, помольні кулі – близько 0,3 млн.т. на рік.
В цілому, характерною рисою структури імпорту литва є ухил до ввезення продукції низької складності виробництва. З огляду на використання застарілого обладнання вітчизняними ливарними підприємствами, така структура імпорту дає можливість українським виробникам розширити свою присутність на ринку Європейського Союзу. Відповідно до критеріїв, відібраним експертами Укрпромзовнішекспертизи, а саме обсяг ринку, обсяг імпорту, темп зростання імпортного попиту, сальдо зовнішньої торгівлі, близькість до України, потенційно найбільш привабливими країнами для експорту вітчизняної ливарної продукції є: Німеччина, Франція, Італія, Польща, Чехія, Словенія, Румунія, Словаччина.